Больовий синдром, який є проявом дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату, значно погіршує якість життя людей похилого віку. Він важко піддається купуванню, має хронічний перебіг. Оскільки статокінетична система хребет- таз- нижні кінцівки є біомеханічно єдиним функціональним ланцюгом, порушення в одній із ланок спричинює погіршення стану всієї системи. Ці фізіологічні зв'язки повинні враховуватися під час призначення комплексного консервативного лікування пацієнтів похилого віку. Перспективними засобами патогенетичної терапії є препарати, що впливають на кровообіг, зокрема рослинного походження та їх аналоги. Застосування L-лізину есцинату дає змогу впливати на набряково-больовий синдром, який лежить в основі багатьох захворювань опорно-рухового апарату, скорочуючи термін перебування хворих у стаціонарі та збільшуючи період ремісії.

Отмечено, что болевой синдром, которым проявляются дегенеративно-деструктивные заболевания опорно-двигательной системы, является фактором, значительно ухудшающим качество жизни пожилых людей. Он тяжело поддается курации, имеет хроническое течение. Поскольку статокинетическая система позвоночник - таз - нижние конечности является одной биомеханической цепью, нарушение в одном из звеньев вызывает ухудшение состояния в целой системе. Эти физиологические связи должны учитываться при назначении комплексного консервативного лечения пациентов пожилого возраста. Терапия должна включать различные элементы: мануальную терапию, тракционные методики, светотерапию, использование лечебно-диагностических блокад, адаптированные к возрастным группам медикаментозные схемы.

Проведено дослідження поєднаної патології тазостегнового суглоба та поперекового відділу хребта у хворих похилого віку. Проаналізовано результати обстеження та лікування 110-ти хворих похилого віку з тазостегновино-поперековим синдромом (ТСПС). У даної категорії пацієнтів вперше визначено два типи перебігу ТСПС, які відрізняються активністю процесу та певною динамікою клінічних, рентгенологічних і лабораторно-інструментальних показників. Виділено дві клінічні форми ТСПС: повільно-прогресуючу та агресивно-прогресуючу. Встановлено вікові особливості перебігу ТСПС у пацієнтів похилого віку, якими є обов'язкове структурне ураження усіх компонентів статокінематичного ланцюга стегно-таз-хребет. У всіх пацієнтів виявлено явища остеодефіциту різної вираженості та безпосередню залежність перебігу ТСПС від його тяжкості. Удосконалено комплексну консервативну терапію, запропоновано схему послідовного лікування хворих на стаціонарному й амбулаторному етапах. Удосконалено та вперше апробовано нові засоби лікування: лазерорефлексотерапію, комплексну блокаду попереково-крижового відділу хребта, схеми застосування препаратів "Структум" та "L-лізин-есцинат", адаптовано методи мануальної терапії та ЛФК. Розроблено альтернативну стосовно нестероїдних протизапальних засобів методику боротьби з болем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч755.9 + Ч215.35

Рубрики:

Інформаційні процеси (інформаційні технології) в діяльності вченого і наукового працівника. Наукометрія

Шифр НБУВ: Ж70678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У хворих з пептичною виразкою гастродеуденальної зони окрім зниження абсолютних значень параметрів варіабельності серцевого ритму спостерігається їх внутрішній перерозподіл із відносним переважанням активності центральних та гуморально-метаболічних впливів на ритм серця і зниженням амплітуди хвиль, особливо тих, які виникають під впливом парасимпатичної активності.

У больных с пептической язвой гастродеуденальной зоны кроме снижения абсолютных значений параметров вариабельности сердечного ритма наблюдается их внутреннее перераспределение с относительным преобладанием активности центральных и гуморально-метаболических влияний на ритм сердца и снижением амплитуды волн, особенно тех, которые возникают под воздействием парасимпатической активности.

Проведено оцінку ефективності різних варіантів організації навчання інтернів за спеціальністю "ортопедія і травматологія" в очній частині інтернатури. З метою визначення ефективності організації навчального процесу використано аналіз результатів заключних атестацій. Найефективнішим виявився цикловий варіант навчання - з періодичним чергуванням циклів практичної та аудиторної роботи.

Проведена оценка эффективности различных вариантов организации обучения интернов по специальности "ортопедия и травматология" в очной части интернатуры. С целью определения эффективности организации учебного процесса использовали анализ результатов заключительных аттестаций. Наиболее эффективным оказался цикловой вариант обучения - с периодическим чередованием циклов практической и аудиторной работы.

Пошук лікарських засобів, які б відповідали вимогам ефективного впливу на основні патогенетичні механізми перебігу періоду після операції з приводу плосковальгусної деформації стопи, наслідки оперативного травматичного втручання, з урахуванням потреби забезпечення процесів регенерації тканин, привів до використання медикаментів зі знеболювальними та протизапальними властивостями, серед яких чільне місце належить нестероїдним протизапальним препаратам. Мета роботи - з'ясувати ефективність застосування мелоксикаму ("Мовалісу") у хворих після операції з приводу плосковальгусної деформації стопи. Досліджували ефективність протизапального лікування препаратом мелоксикам ("Моваліс") у післяопераційному періоді у 107 хворих, прооперованих з приводу плосковальгусної деформації стоп. Вивчено динаміку болю, набряку стопи, перебіг ранового процесу та переносимість препарату пацієнтами. Систематичне застосування "Мовалісу" має добрий і стабільний знеболювальний ефект, який є стійким, значно поліпшує комфорт пацієнта і стан оперованого сегмента в післяопераційному періоді. Уже впродовж перших днів лікування "Мовалісом" вдалося не тільки уникнути наростання синдрому запалення (на відміну від пацієнтів контрольної групи), а й зменшити його на 44,7 % порівняно з контролем. Рекомендована схема лікування позитивно впливає на компоненти синдрому запалення, зокрема, найбільше виражений протинабряковий ефект. Післяопераційне протизапальне лікування із застосуванням препарату "Моваліс" сприяло зниженню частоти ранових ускладнень у 2,9 рази - з 14,8 до 5,1 %. Місцева переносимість "Мовалісу" оцінена як дуже добра у 66 (61,8 %) і як добра - у 41 (38,2 %) хворого. Висновки: застосування мелоксикаму ("Мовалісу") у хворих після операції з приводу плосковальгусної деформації стопи є ефективним, надає змогу досягнути доброго анальгетичного ефекту, а також забезпечує виражену протизапальну дію.

Увага до проблеми вальгусного відхилення першого пальця стопи (ВВППС) не послаблюється близько 200 років, що зумовлюється її значним поширенням серед населення (18,0 - 20,0 %), а також недостатньою ефективністю лікування, рецидивним характером деформації. Мета роботи - оптимізувати лікування ВВППС, удосконалюючи методи остеосинтезу після коригувальної остеотомії і плеснової кістки. Проаналізовано результати лікування 42 пацієнток із важкими формами ВВППС. Середній вік хворих становив 52 роки. Проводили клінічне, ортопедичне та рентгенологічне обстеження за стандартними методиками. Усім хворим проводили проксимальну коригувальну остеотомію і плеснової кістки з остеосинтезом гвинтом за вдосконаленою нами методикою. Післяопераційні рани у всіх випадках загоїлися первинним натягом. Консолідація остеотомій, за результатами рентгенолоіічного дослідження, відбулася в термін п'ять-шість тижнів. За оцінкою шкали AOFAS у трьох випадках (7,1 %) констатовано задовільні результати. У 39 прооперованих (42,4 %) були добрі та відмінні результати. Результати лікування відповідали отриманим у хворих, прооперованих із застосуванням пластин із кутовою стабільністю, які сьогодні вважаються "золотим стандартом" остеосинтезу в хірургії стопи, але, порівняно з ними, запропонований нами спосіб менш травматичний, технічно простіший, із суттєво нижчою (в середньому в 10 разів) вартістю імплантів. Висновки: фіксація фрагментів і плеснової кістки після остеотомії з приводу ВВППС довгим гвинтом за модифікованою нами методикою забезпечила ранню активізацію, комфортне лікування та добрий косметичний і функціональний результат. Застосований метод фіксації ефективний, технічно простий, малоінвазивний, економічно вигідний, дає змогу покращити результати лікування хворих з ВВППС.

Деформація та біль у стопі становлять значну частину причин звертання пацієнтів за медичною допомогою. Біль у стопі, поєднаний із порушенням її структури, є підставою для хірургічного лікування близько третини пацієнтів у ортопедичних стаціонарах. Ефективність лікування недостатня, існує тенденція до хронізації процесів, часто виникають рецидиви. Для ефективного вибору лікувальної тактики важливо з'ясувати причину, патогенез та ділянку походження больового імпульсу, безпосередній вплив на джерело болю. Мета роботи - охарактеризувати патогенез, алгоритм діагностики та лікування болю у стопі. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно болю у стопі, його патогенезу, алгоритму діагностики та лікуванню з демонстрацією клінічного випадку. За неефективності консервативного лікування болю у стопі, яке включає зниження фізичної активності, лікування нестероїднитми протизапальними засобами, локальне введення глюкокортикостероїдів, біологічних лікарських засобів та добирання відповідного взуття, може бути застосоване хірургічне втручання. Вибір оперативних технік досить широкий - від видалення бурси, дебридменту ентезу ахіллового сухожилка до резекції остеофітів п'яткового горба з реінсерцією сухожилка та тривалою реабілітацією. Висновки: Причини та патогенетичні механізми больових проявів у стопі надзвичайно різноманітні, закономірності їх виникнення та поєднання досліджені недостатньо. Відповідно ефективність лікування залишається низькою. Таким чином, існує необхідність подальшого вдосконалення способів діагностики та курації хворих із болем у стопі.

Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.